Воплі Відоплясова
Воплі Відоплясова — Олрай
Воплі Відоплясова — Олрай (текст песни)
Той чоловік був дуже славетний В родині, праці та житті. Нам буде його дуже не вистачати. Підходьте рідні та близькі. Як би мені крила, Крила, як в орла, Я б до гори злинув Геть, за небокрай! Олрай! В небі - небокраї Я б не сумував, Гаї, водограї Оком озирав! Олрай! Ногами гуп, гуп, гупаю по грунту, А далі стоп стопи, будемо копать. По-перше геть дерен, заступа погострить, Розміри знять з тіла. Хай йому буде. Е-е-ей! А Гена луп, луп, лупає очима, Відразу видно: зелений ще новак. Могила от-от буде вже готова. Гроба поклав, та й годі, закидай. А-а-ай! Є в людини мрія, Небо є в орла! Щоб нам пощастило. Гена, наливай! Олрай! Але геть нам годі, Гибельна земля! Злину я поволі! Другу наливай! Олрай!