Сегодня родились:
Гайдамаки
Гайдамаки — Листопад 2004
Гайдамаки — Листопад 2004 (текст песни)
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі. Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують. Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин, З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина! Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл. Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами... І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей, Картин, від яких псується крів. А може, це просто прийшов листопад, А ти ще не звик до природніх змін? А може, тебе вже нема? Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!.. Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі. Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують. Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!