Сегодня родились:
Плач Єремії
Плач Єремії — Наша потужна цивілізізація
Плач Єремії — Наша потужна цивілізізація (текст песни)
’Ніщо не лишається постійним У своєму становищі’ (Латинська мудрість). Наша потужна цивілізація, Яка досконало вміє грати в карти І танцювати наймодерніші танці. Наша потужна цивілізація, Яка вважає себе інтелектуально Вгодованою коровою, якщо їй вдається З першого погляду відрізнити картини Пікассо від полотен Рембранта Ван Рейна. Наша потужна цивілізація, Яка сьогодні безмежно ощасливлена Автоматом для продавання гудзиків, Дивовижною самопискою, яка в разі потреби Може відкоркувати пляшку, Водневою бомбою в ен-не число мегатон, Новітнім детективом у двадцять п’ять серій, Моральним кодексом будівника комунізму І свіжим анекдотом із серії ’Вірменське радіо відповідає’. Ах, ця безмежно щаслива цивілізація, Яка попри все це не забуває про те, Що вона є найвищим виявом всесвітнього прогресу І рухається, так, саме рухається: Пішки, в авто, в катафалку, В траншеї, в трамваї, і яка, рухаючись, Встигає відвідати пивний бар, В півголосу покритикувати Поза очі свого начальника, Влаштувати скандал дружині, Розвязати два-три кросворди. Чуєте? Вона рухається! Чуєте??? Вирує світ, сміється, плаче, виє, Кружляють видива веселі та сумні. Іде вертеп без поділу надії, Хіба що з поділом на ночі і на дні. Кружляє світ, мовчить, як треба крику, І правда топиться в брехні чи не щодня. Невже і я впаду у нього й зникну Безболісно, безлико, навмання? Впаду туди, де безум всьому пастир, Пасе держави, душі і слова. О, боже мій, не дай мені упасти, Бо обертом іде вже голова. Бо вже і дням, і ночам моїм боляче, О, боже мій, спаси і одведи, І від отих лукаво єсть глаголячих, І від отих, набравших в рот води, Від тих за брехні лаврами заклешаних, Від тих, що ні туди і ні сюди, Від ідолів старих і новоспечених, Від пустослів’я, Боже, одведи. І пустота безмірна щогодини Вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я - ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Якщо і дням, і ночам моїм боляче, О, боже мій, спаси і одведи, І від отих лукаво єсть глаголячих, І від отих, набравших в рот води. О, боже мій, куди ж мені? Куди???