Скрябін
Скрябін — Манекен
Скрябін — Манекен (текст песни)
Я - манекен з пластмаси I мої мертві очі Не дивляться нікуди вони зроблені зі скла Я майже як людина За грубим склом вітрини Але під модним костюмом Моє холодне тіло Посеред магазину Стою і приміряю різні маски То мудрі і веселі То бідні і нещасні А я хотів би жити Я міг би полюбити Поміняйтеся зі мною Хто змучився від свої ролі Одягніть на мене шкіру Пришийте мені серце Я дуже хочу жити Я не можу бути мертвим Я манекен з пластмаси Дурна пап’є - машина Ненатуральним сміхом Криве моє лице Є люди-манекени Є манекени як люди Хто знає кому більше Від бога треба тепла?