Скрябін
Скрябін — мудрий, бо нiмий
Скрябін — мудрий, бо нiмий (текст песни)
Багато-гато рокiв як я був дуже малий Всi риби жили в небi а дерева в водi А я ходив до школи на високiй горi I люди були добрi я був дуже малий Багато-гато часу i немало вина Старi сухi дерева догорiли дотла Нема кого питати де я маю пiти Не хочуть говорити мої мудрi птахи Земля собi летiла осiнь-лiто-зима I небо там висiло де вже нинi нема Я можу набрехати i лишитися сам Я можу написати i забути слова Ходили мої ноги а не видно слiдiв Робили мої руки всьо шо я захотiв хотiв Дивились мої очi але їх вже нема Колись ще мої губи говорили слова О-о мудрий бо нiмий О-о мудрий бо нiмий Я не хочу того всього за собою забирати I не можу вже нiколи новi гори малювати Плакати не час нiхто не хоче того знати Тiльки сльози будуть довго свої знаки малювати Плакати не час гаряче море тихо впало Я лишився на пiску i там де риби повмирали Вже не чути нашi кроки там нема чого ходити Я лiкарства не шукаю бо ним можна отравитись О-о мудрий бо нiмий О-о мудрий бо нiмий