Скрябін — той прикрий свiт (текст песни)
Я наберу води i знов вiкно помию
Там за моїм вiкном шалений свiт
Навколо нас ростуть давно сухi дерева
І в тому лiсi ми шукаєм слiд
Той прикрий свiт штовхає i кидає
Той прикрий свiт чомусь такий дурний
Наш прикрий свiт, а iншого немає
Бо прикрий вiн
Я мию кожен день знов бруднi мої ноги
А злiва мiй сусiд вже посивiв
То небо тисне так, шо нiби вже не може
І лiс наш почорнiв - то вiн горiв
Той прикрий свiт штовхає i кидає
Той прикрий свiт чомусь такий дурний
Наш прикрий свiт, а iншого немає
Бо прикрий вiн
Я нинi зрана встав полiзу в свої гори
І телевiзор мiй лишився сам
Я там, де вiтер знов ганяє хвилi в морi
І пише по водi свої слова
