Сегодня родились:
Тартак
Тартак — Мій народ
Тартак — Мій народ (текст песни)
Мій народ – старий сивий дід, Що живе на цій землі кілька тисяч літ. Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається, Час від часу із малечею пограється. Люльку натопче, казку розкаже, Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже. Пишається жовтою нивою, милується синім небом, І всіх пригощає солодким медом. Мій народ – бабуся старенька, Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька. Пахне пирогами та любистоком, За великою родиною доглядає дбайливим оком. Мій народ – дядько працьовитий, Добре роботу робить і хоче добре жити! Має сильні руки, велике серце має, На роботі – горить, на весіллі – гуляє! Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон, Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон. Мій народ – жінка у хустині. Була привітною колись, привітною лишилась нині. Всього їй досталося – і добра, і лиха! А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха. Мій народ – це наші хлопці кремезні, Колись такі носили чуби довжелезні. Тепер чубів немає, але кожен і без чуба – Гнучкіший від лози, міцніший від дуба. Мій народ – це красуні-дівчата. У інших таких мало, а в нас таких багато! Червоніють від сліз, рожевіють від сміху, Своїми ласками дарують неймовірну втіху. Мій народ – діти веселі – Щастя кожній родині, радість кожній оселі. Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати, Люблять свою маму, поважають свого тата... Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон, Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон. Мій народ розкиданий по всьому світу. І на чужині в нього виростають чужі діти. Чужій землі дарує свій талант і своє вміння, Але ж у цій землі лишилося його коріння! Мій народ знову може стати кращим – Незаляканим, незатурканим і неледащим... Усміхнеться братам, сестрам і собі самому, Знову стане господарем власного дому! Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки, Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки. А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки, Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки. Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать, Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать. А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять, Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.